25 лютого 2026 року
У Дипломатичній академії України відбулася презентація арабомовного перекладу «Лісової пісні» Лесі Українки. Подія була приурочена до 155-ї річниці з дня народження поетеси та зібрала представників дипломатичного корпусу, наукової й культурної спільноти.
Серед гостей – керівник посольства України в Іраку, народні депутати України, директор Ліванського інформаційного центру, поважні делегації студентів Києво-Могилянської академії, Лінгвістичного університету та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Інституту літератури НАН України. Онлайн до події долучилися представники п’яти посольств України в арабських країнах.





Цього дня говорили не лише про літературу, а й про культурну дипломатію.
Леся Українка завжди цікавилася Сходом. Уже в 19 років вона написала «Стародавню історію східних народів», у якій, зокрема, описувала історію фінікійців. Її інтелектуальний горизонт виходив далеко за межі свого часу – і сьогодні її голос звучить арабською мовою.
Під час презентації від перекладача прозвучали слова подяки всім, хто долучився до видання перекладу:
«Українська класика живе тепер і арабською мовою, зберігаючи свою красу і силу… Для мене велика честь представити цей арабський переклад “Лісової пісні”. Це був не лише літературний, але й духовний виклик».




Окремо було висловлено подяку Ігорю Осташу за підтримку та віру в реалізацію цього культурного проєкту.
Прозвучала також згадка про видання 14-томника до 150-річчя Лесі Українки – безпрецедентну працю Інституту літератури зі збереження спадщини письменниці. Гості почули історії збирання рукописів Лесі Українки по всьому світу для формування архівів Інституту.
Особливим моментом стало звучання «Лісової пісні» арабською мовою – поєднання української класики та східної мовної традиції створило атмосферу справжнього культурного діалогу.
Прозвучала жива музика у виконанні Тимофія Філіпіна (роль Лукаша), який грав на сопілці, додаючи події особливої емоційної глибини.





Серед символічних акцентів – згадка про пам’ятник Тарасу Шевченку в Лівані, встановлений в Українському парку, а також видання «Кобзаря» арабською мовою. Двомовні книги передаються до ліванських університетів, формуючи міст між культурами.
Приємно прозвучали слова про Малу Дипломатичну Академію:
«Це наша майбутня дипломатична академія».
Для слухачів МДА ця подія стала не лише літературною презентацією, а й живим уроком культурної дипломатії – прикладом того, як слово, переклад і повага до спадщини стають інструментами міжнародного діалогу.



Завершилася зустріч виступом LELEKA, яка поділилася, що найбільше в Лесі надихає її контроверсійність, відвідуванням виставки Олександра Мельника «Бачу справи твої, Людино!» та неформальним спілкуванням під час фуршету – продовженням діалогу, що вийшов за межі сцени.
“Для слухачів Малої Дипломатичної Академії ця зустріч стала живим прикладом того, як культура перетворюється на дипломатію, а переклад – на міст між цивілізаціями. Саме з таких подій починається розуміння того, що слово може бути не менш сильним, ніж будь-який політичний жест” – зауважила керівник проєктного офісу КПДЮ Рита Косяк.